Зміст
Шкідливі звички це одна з найважливіших проблем, яка стримує багатьох гравців-кешевиків на мікролімітах. Ніхто з нас не починав грати в покер, будучи вже вмілим та досвідченим гравцем. Такого навіть не було серед професіоналів світового класу.
Моя покерна освіта ґрунтувалася (і досі ґрунтується) переважно на виправленні своїх шкідливих звичок, які у мене розвинулися самі по собі або які я запозичив у інших гравців.
У цій статті я хочу розповісти вам про кілька найважливіших шкідливих звичок, які у мене були на початку моєї покерної кар’єри, і про те, як мені вдалося їх позбутися.
Ніт чи ЛАД?
Перше, про що я хотів би поговорити, перш ніж починати це те, що більшість гравців, коли вони тільки починають грати в покер, як правило, потрапляють під одну з двох категорій гравців.
З одного боку це ніти. Це люди, які реально грають дуже тайтово. Вони ставлять тільки з натс, рідко блефують і їм потрібно 180 БІ, щоб піднятися на наступний ліміт. Безпечна гравця – це основний їхній принцип.
З іншого боку, знаходяться ЛАГи, як я їх називаю. Це люди, які грають дуже лузово, люблять блефувати та абсолютно не звертають уваги на банкролл-менеджмент. Це реальні лудомани, які люблять погемблити!
І про себе я відгукнувся як про яскравого представника нітів, враховуючи мої всім відомі божевільні обсяги гри (і виграші) на мікролімітах в онлайні.
Більшість людей будуть десь між цими крайнощами. І причина, чому я про це заговорив, у тому, щоб показати, що і ніти, і ЛАГи мають свої шкідливі звички. І оскільки я був (і досі є) нитом по життю, у цій статті я більше говоритиму про шкідливі звички з погляду ніту.
Занадто тайтова гра
Отже, перша і найочевидніша проблема, від якої страждають усі ніти (такі як я) у тому, що вони грають надто тайтово. Я був просто жахливим нитом, коли починав грати в покер. Я грав тільки з сильними тузами, з добрим бродвеєм чи парою. Коротше кажучи, я був фолдмашиною на префлопі.
Сьогодні такий підхід все ще може бути плюсовим, але хіба що на найнижчому ліміті (NL2). Але і тоді ваш вінрейт буде вкрай низьким, і ви втрачатимете тонну EV.
Якщо ви зараз граєте занадто тайтово, як «молодий Я», це не означає, що тепер вам треба починати відкривати всі одномісні конектори або 3-бета J9 в кожній сесії. Це має бути поступове розширення діапазонів.
Насамперед ви повинні зосередитися на розіграші більшої кількості рук у позиції. Так вам простіше буде звикнути до гри зі слабкішими руками. До того ж, тут набагато простіше показувати профіт, тому що всі гроші в покер стягуються до баттона.
По-друге, як я сказав, найкраще розширювати свою гру поступово. Тобто якщо ви зараз з пізніх позицій відкриваєте, наприклад, лише А9+, то наступного разу просто спробуйте додати сюди ще й А8. Коли вам стане комфортно, додайте А7 і так далі.
Згодом ви можете почати розширювати й інші позиції, але не переборщіть. Як я говорив у обох своїх книгах:
З пізніх позицій ми повинні відкриватися приблизно втричі ширше, ніж із ранніх. І на блайндах теж ви маєте бути відносно тайтовими.
І це не ніт у мені каже. Я говорю це, тому що саме так працює покер. Якщо ви подивіться у свою базу даних PT або HM і перевірите виграші за позиціями, то ви побачите саме те, що я вам зараз розповідаю.
Досягши лімітів NL25+, ви захочете почати балансувати свої діапазони на всіх позиціях. Але на лімітах NL10 і нижче, де більшість гравців не звертатимуть на це увагу, я б по повній вичавлював з найплюсовіших позицій (LP і трохи з МР), а в інших же (менше плюсових ЕР і блайндах) залишався б досить тайтовим.
Боязнь блефувати
Мені знадобилася купа часу, щоб звикнути красти блайнди з чимось, крім бродвею, пари чи преміумної руки!
Конт-бет у блеф? Дабл-барелінг? Ці концепції мені взагалі здавалися тоді божевільними.
Сьогодні ж, якщо ви не будете періодично ставити, коли у вас нічого не буде, ваш вінрейт полетить у прірву.
І я не говорю тут про потрійні барелі в блеф з 5-хай. Це буде самогубством на мікролімітах, враховуючи величезну кількість поганих гравців, які будуть лайтово вас кол-даунити.
Я маю на увазі тут стиль блайндів з 30-40% рук, конт-бети на флопі з частотою 60-70% і 50% других барелів. Це лише приблизні значення, що вимагають деяких коригувань при підвищенні лімітів, але загалом вони стануть для вас деякими орієнтирами. Вам доведеться ставити часто, коли у вас не буде руки.
І звичайно непогано було б мати хоч трохи еквіті. Якщо приміром до вас все сфолдили, і у вас 83о, то ви напевно повинні падати, якщо звичайно на блайндах сидять не зовсім вже нитки.
Те саме на постфлопі, ви не повинні наосліп поливати з непарними/недров’яними руками проти великої кількості «телефонів», що мешкають на цих лімітах. Для цього у вас має бути якесь еквіті, відповідна текстура дошки, і найважливіше – опонент, який буде фолдити! Як визначати таких опонентів, я вже не раз писав у своїх попередніх статтях та книгах.
Головна ідея тут у тому, що ви не повинні боятися блефувати на мікролімітах, але в міру.
Блефи дуже важливі в покері і є невід’ємною частиною вашого зростання як гравця та просування вас на ліміти вище.
Як і з розширенням діапазонів, підвищення частоти блефів це теж має бути поступовий процес. Насамперед сфокусуйтеся на типі опонента і запитайте себе: чи зможу я у цього гравця ширше красти блайнди і змушувати його фолдити, чи зможу я частіше ставити в нього конт-бети та другі барелі?
Після того як ви почнете розуміти ситуації та гравців, проти яких можна буде блефувати, ви почнете робити це на автоматі. По суті, це вже навіть не здаватиметься вам блефом.
Не можу сфолдити «добру руку»
Ця шкідлива звичка властива як нітам, і ЛАГам. І на мікролімітах величезна кількість людей страждають від неї (зокрема і я свого часу).
Це хибна впевненість у тому, що ви не можете викинути хорошу руку типу топ-пари. Або ви зобов’язані робити «країн-кол», тому що у вас оверпара. І як я не раз уже говорив, я вважаю, у покері немає такого поняття як «країн-колл», є просто – поганий колл!
І йдеться про стандартні сильні лінії, які гравці застосовують повсюдно. І це переважно стосується мікролімітів. Більшість гравців на мікролімітах просто не здатні, наприклад, колірувати на префлопі, колірувати конт-бет на флопі, а потім рейзувати ваш другий барель без натсу.
Такою лінією вони буквально кричать на все горло, що у них як мінімум дві пари. Тому ви можете легко скинути свої АА і подякувати їм за те, що зберегли ваші гроші. Або ви можете заколювати, подивитися на їхній натс і віддати їм стек. Вибір за вами.
На те, щоб навчитися робити правильні фолди з руками типу АА (або ТПТК), у мене пішли роки. Але як тільки ви усвідомлюєте, наскільки прямолінійно люди грають на цих лімітах, ви зрозумієте, що у певних спотах, де вони виявляють агресію, їхня рука буде просто фейс-ап! Рейзи на торні та рівері практично завжди будуть яскравими тому прикладами.
Ви можете просто відфільтрувати у своїй базі всі випадки, де ви отримували рейз на торні або рівері та доходили до розтину. І побачите, як багато грошей ви залили у цих спотах.
Мені напевно разів 100 довелося віддати стек у подібних спотах, щоб вирішити нарешті позбавитися цієї шкідливої звички. Адже хто любить фолдити тузів? Звісно ніхто.
І як тільки ви зрозумієте ситуацію, де ви абсолютно очевидно позаду, ви почнете змінювати свою гру. Звичайно, більшість гравців нічого не змінюватимуть, і саме це і відрізнятиме плюсових гравців від мінусових.
Побоювання підняття по лімітах
Для мене, як і для більшості нітів, ця шкідлива звичка була і досі залишається досить великою проблемою. Ми боїмося переходити на нові ліміти, і часто нам потрібна дуже велика кількість бай-інів, ніж потрібно насправді, щоб почати робити перші вилазки на ліміти вище.
З одного боку, це й добре. Я, наприклад, жодного разу за всю свою 10-річну кар’єру покеру не зливав свій банкролл. На відміну від Дена Колмана, який за його ж власним зізнанням, розорявся під нуль незліченну кількість разів. Але при цьому він заробив покером 10+ мільйонів доларів, а я – ні.
І тут має бути якась золота середина. Я вже писав раніше статтю про банкролл-менеджмент на мікролімітах. У ній я розповідав, що 30-40 БІ в банкролі буде цілком достатньо для більшості гравців цих лімітів. І якщо ви зараз тримаєте по 100 БІ в банкролі для переходу на новий ліміт, то саме час перестати бути таким нитом.
Ви стримуватимете самі себе, дотримуючись надто консервативної стратегії банкролл-менеджменту. Просто справжні гроші у цій грі робляться на середніх та високих лімітах.
У своєму блозі, книгах та відео я тільки й розповідаю про гру на мікролімітах. Але моя справжня мета – допомогти вам вибратися з них. Це має стати вашою метою, якщо ви дійсно плануєте заробляти багато покерних грошей.
Це означає, що ви повинні частіше робити вилазки на ліміти вище. І само собою, при цьому вас осягатимуть невдачі. Підніматися по лімітах ніколи не було просто, і всі гравці високих лімітів зазнавали невдач свого часу (іноді і по кілька разів), перш ніж закріпитися там.
Якщо ви не хочете до кінця свого життя рахувати копійки на NL5, необхідно вбити в собі нита, і почати робити вилазки на ліміти вище.
Ніколи не знаєш, може вам пощастить! Насправді якщо ви вже плюсуєте на своєму поточному ліміті, то можу гарантувати, що ви зможете показувати профіт на дистанції і на наступному ліміті.
Безглуздий тільт
Ця шкідлива звичка знову ж таки застосовна як до нітів, так і до ЛАГ. Не має значення, як добре ви граєте в цю гру, завжди будуть такі дні, коли ваші АА будуть переїжджати 6 разів поспіль.
Будуть і дні, коли ваш флаш упиратиметься у флаш старше, та чорт забирай, іноді ви не зможете виграти навіть з фулл-хаусом! І іноді ці дні будуть перетікати в цілі тижні, що постійно повторюються гівн … Бед-бітів.
Це будь-кого зможе звести з розуму. Покер – дуже емоційна гра, а в поєднанні зі швидкими темпами онлайн-ігор, наслідки можу бути дуже плачевними.
На початку своєї кар’єри я тильтував по-чорному. Я робив всі класичні помилки: перетворювався на ЛАГа, закипав від злості, стрибав по лімітах і грав дуже тривалі сесії не в кращому психічному стані.
За ці роки я злив незліченну кількість бай-інів (грошей) у різних формах тильта. І якщо ви хочете почати плюсувати у цій грі, вам очевидно не слід повторювати мої помилки. Мені довелося неабияк попрацювати над собою, щоб звести до мінімуму свій тільт.
По-перше, я почав більше націлюватися на дистанцію. Навіть зі своїм часом диким тільтом я став дуже плюсовим гравцем і залишаюся їм аж до сьогодні. Я розмістив на робочому столі свій графік результатів за всю свою кар’єру, і тепер, коли мої справи раптом йдуть не найкращим чином, дивлюся на нього і роблю кілька глибоких вдихів.
І нарешті, з роками я все ж таки зміг вбити в свою дубову голову, що в цій грі справді має значення тільки дистанція. Я перестав дивитися на свої проміжні результати (принаймні денні). Іноді я навіть цілими тижнями не зазираю до каси.
Чому? Та тому що це не має жодного значення. У мене завжди дуже міцний банкрол і, граючи, я можу не боятися, що розорюся. Тому навіщо мені дивитися в касу і засмучуватися вкотре, що я, наприклад, сьогодні програв 5 БІ? Або навпаки, відчувати помилкове почуття радості, що я виграв 5 БІ?
Я знаю, що я буду переможцем. А проміжні деталі мене не дуже хвилюють.
Тільт занапастив величезну кількість покерних кар’єр. Ви повинні вжити заходів, які допоможуть вам почуватися більш розслабленим за столом, і зосередитися лише на речах, які дійсно є важливими – на дистанції.
Тобто ви повинні зосередитися лише на тих речах, які ви можете контролювати у цій шаленій грі, а саме на прийнятті найкращих рішень у кожній конкретній руці. І результати не забаряться.
Гра за поганими столами
Це остання шкідлива звичка, що стосується знову ж таки як ЛАГів, так і нітів. Мені знадобилося багато часу, щоб усвідомити той факт, що я маю тейбл-селектити, якщо я хочу вигравати по-крупному.
Я починав грати в ті далекі часи, коли можна було випадково відкрити 24 випадкові столи NL25 на Старзах і очікувати побачити на кожному з них як мінімум одного жирного фіша. Сьогодні практично ніде ви такого не знайдете, навіть на мікролімітах.
Приблизно близько 5 років тому я свідомо зменшив кількість столів, щоб приділяти більше часу та уваги гравцям, з якими хочу грати.
Моє его довгий час стримувало мене в цьому відношенні, і я думаю, багато гравців досі страждають від цієї проблеми. Мені довелося прийняти той факт, що я просто не зможу розривати стіл, заповнений одними регами, навіть на мікролімітах. Вони просто не будуть робити такої великої кількості фундаментальних помилок, які роблять фіші.
Якщо ви хочете вигравати по-крупному на мікролімітах (та втім і на будь-яких інших лімітах), то вам потрібно забути про Zoom-столи і почати полювати на поганих гравців. Навчіться грати короткі столи, оскільки фіші частіше живуть на них. Шукайте їх за всіма румами та за всіма форматами ігор.
Дотримуючись постійної гри проти поганих гравців, тільки так ви зможете «розривати» сьогоднішні ігри, незалежно від того, який ліміт гратимете.
Заключні думки
Всі гравці мають шкідливі звички за покерними столами, навіть у професіоналів світового класу. І шлях до вашого підйому по лімітах у покері криється в постійному пошуку та усуненні цих звичок.
Причина тому більшість гравців так і не можуть досягти своїх цілей і реалізувати свої мрії в цій грі, в тому, що вони продовжують робити одні й ті ж помилки знову і знову, рік за роком.
Особисто я одного разу своєї кар’єри прозрів і вирішив, що не хочу продовжувати залишатися упертим ідіотом і вирішив щось змінити у своїй грі.
Його дуже важливий фактор у покері. Також як і у керуванні автомобілем, всі думають, що вони хороші в цій грі. Але коли 3 людини з 4 програють у покері, стає ясно, що це не так.
Не дозволяйте вашим шкідливим звичкам зупиняти вас на шляху до досягнення ваших цілей у цій грі. Завжди залишайте гнучкість у мисленні, можливо є найкращі способи зробити щось інакше.
Найкращі гравці у покер – це свого роду хамелеони. Вони знають, як потрібно адаптуватися під різноманітні обставини. Вони не чіпляються за переконання, що нібито існує якийсь єдиний правильний спосіб розіграшу кожної руки, або що вони вже знають про цю гру. Ніхто з нас не знає все про покер на 100%.
Покер – це подорож довжиною в життя, яка час від часу ставитиме всіх нас на місце.
Навчайтеся на ходу, вмійте коригувати свій курс, коли це необхідно, і ви досягнете максимального успіху.
